У Мені відкрився перший барбершоп
Містяни та жителі Менщини добре знають, де знаходиться та чи інша перукарня. Більше того, вони можуть виважено обрати саме свого майстра, який задовольнить їхні вимоги: майстерність, сучасність і, що є також важливим чинником, вартість послуги.
ле донедавна всі перукарні у нас були універсальні: підстригтися та зробити зачіску могли і жінки, і чоловіки. А кілька тижнів тому в Мені побільшало закладів індустрії краси – в приміщення на вулиці Армійський, де раніше був квітковий магазин, тепер відкрився барбершоп.
Для тих, хто чує це слово вперше, пояснимо: барбершоп – перукарня, в якій пропонують чоловічі стрижки, гоління, а також укладку та догляд за волоссям. Майстер, який всім цим займається, називається барбером.
Перші барбери з’явилися ще в стародавньому Єгипті. Вже у той час використовувалися бритви для оформлення бороди та стрижки чоловіків, а всі інші перукарські маніпуляції виконували лікарі.
Хтось скаже, що не бачить різниці між барбером та перукарем. Однак вона є. Відмінність полягає у тому, що барбер використовує не універсальну косметику, а засоби по догляду за бородою для відновлення і живлення волосся і зволоження шкіри. Також барбери в роботі використовують зовсім інші інструменти, ніж ми звикли бачити у перукарів.
Тому барбершоп – це не просто чоловіча перукарня. Це особлива культура, територія брутальних бороданів. А особливістю барбершопів є стильний дизайн, а також персональний підхід до кожного клієнта. Саме в цьому автор цього матеріалу переконався особисто.
Він – з родини, яка дбає про красу людського тіла
Господарем тут – 23-річний Артем Гапон. Він менянин: тут народився, закінчив у 2017 році школу імені Тараса Шевченка. Того ж року вступив до Київського національного університету культури і мистецтв (більше відомий як університет Поплавського).
Для декого може здатися дивною обрана спеціальність – дизайн зачіски. Але для тих, хто знає самого Артема та його родину, вибір був очікуваним. Родину Олександра та Оксани Гапонів у Мені знають як власників перукарні та фітнес-клубу GYM. Сестра Оксани Тетяна Троцик (вона ж – хрещена Артема) відома у нас тату-майстриня та майстриня з манікюру, художниця.
– На жаль, хоч я і навчався на цьому факультеті, але чомусь в університеті мало уваги приділялося саме чоловічим зачіскам, – розмірковує Артем. – По завершенню навчання на першому курсі на літніх канікулах влаштувався на роботу до одного з київських барбершопів. Там здобув перші практичні навички і як чоловічий перукар, і як барбер.
Важко сказати, як би склалося подальше життя Артема в столиці, бо він мав свої плани. У тих мріях, як і у планах більшості його друзів та знайомих, які виїхали на навчання з Мени до Чернігова та Києва, не було бажання повертатися: майже всі хочуть знайти своє місце під сонцем саме в мегаполісі. Але обставини склалися інакше.
Спочатку на заваді стала пандемія коронавірусу. Якщо навчання хоч і дистанційно, але тривало, і диплом вдалося отримати, та через безпекові обмеження з роботи довелося звільнитися. Коли поступово бізнес став після пандемії оживати, Артем влаштувався на роботу до одного з чернігівських салонів. Але і там довго не вдалося попрацювати – настав страшний ранок 24 лютого 2022 року.
Мрія життя – реалізована
На щастя, хлопець у той жахливий для чернігівців місяць перебував у Мені, у батьків. До Чернігова вже не повертався, став працювати в маминій перукарні.
– Ще коли був студентом, вже тоді у мене з’явилася мрія відкрити власну перукарню, – розповідає хлопець. – Причому в тих мріях була саме чоловіча перукарня. Жіночі зачіски я вмію і можу робити, але зізнаюся: це не моє. І ось мрія збулася. Розпочати справу без сторонньої допомоги і підтримки нелегко. Надто коли робиш це вперше і у молодому віці. Віднайти приміщення вдалося за підказкою знайомих. Вважаю, що з цим дуже пощастило. Інструменти у мене вже були, а от зробити ремонт в майстерні, придбати професійне обладнання допомогли батьки.
До дизайну інтер’єру барбершопа Артем підійшов креативно: уміння створити правильну атмосферу є запорукою того, що заклад користуватиметься популярністю у відвідувачів. Водночас оригінальне облаштування приміщення має засвідчувати, що це не просто перукарня, до якої ми звикли, а саме особлива чоловіча територія з мінімалізмом, кольоровою гамою, в якій переважають темні відтінки. Стриманішою, суворішою, лаконічнішою та брутальнішою обстановкою ці заклади і мають відрізнятися від універсальних перукарень.
Цінова політика в таких закладах дещо вища, ніж у перукарнях. Але і сама процедура не схожа на звичайний візит, аби просто зробити стрижку. І за часом, і за перукарськими маніпуляціями. Вартість послуг цілком адекватна тому, що надає барбер. Водночас варто зазначити, що менські ціни значно нижчі від чернігівських та київських.
– Хоч і мріяв про свою справу, але не думав, що це буде саме в Мені, – зізнається Артем Гапон. – Задумувався як мінімум про Чернігів. Бо, якщо чесно, вважав, що послуги барбера не будуть користуватися попитом у нашому місті. Мій контингент своєрідний – в основному чоловіки молодого та середнього віку. Але все ж наважився ризикнути. І за ці тижні помічаю, що не прогадав. Мій графік роботи – з 10 до 19 години з вівторка до неділі. У понеділок – вихідний. Але часом доводиться виходити на роботу і у понеділок. У салоні ніколи не буває порожньо, клієнти є постійно. Тому вже планую поставити ще одне перукарське крісло.
З огляду на те, що донедавна послугами подібних закладів найближче можна було скористатися лише в Чернігові, відкриття барбершопу в Мені дала змогу багатьом бажаючим скоротити шлях – клієнтами Артема є жителі не лише Менщини, а й з сусідніх громад.
– Військові були чи не найпершими клієнтами в моїй майстерні, – зізнається майстер. – Розуміючи, що саме завдячуючи їм я можу займатися улюбленою справою, хотів встановити для них знижки. Але хлопці категорично виступають проти: навпаки, після стрижки намагаються заплатити суму, яка є вищою від встановленого тарифу.
Джерело: сайт "Сусіди Сіті"